Україна виявилась “міцним горішком”. Чому варто серйозно сприймати статтю Путіна

Західним країнам варто зі всією серйозністю поставитися до статті Володимира Путіна про “історичну єдність” росіян та українців.

Про це в американській Wall Street Journal пише відомий аналітик Волтер Рассел Мід.

За словами дослідника, хоча політичні кроки Путіна часто є непередбачуваними, його “стратегічні цілі” залишаються незмінними, що і довела стаття.

“Міцний горішок” і Північний потік-2

“Прагнення пана Путіна відбудувати могутність Росії вимагає підтвердження гегемонії Москви над Білоруссю та Україною”, – наголошує автор.

Щоправда, успішність дій Кремля щодо цих двох держав виявилася зовсім різною. Тоді як у Білорусі Путіну вдалося вберегти владу Олександра Лукашенка і збільшити свій вплив на країну, Україна виявилася “міцнішим горішком”, пише Мід.

“Але “Північний потік-2” невпинно рухається до завершення, що послаблює вплив Україну на європейську політику. До того ж внутрішні чвари та неорганізованість не дозволяють Євросоюзу стати серйозним геополітичним гравцем.

“На цьому тлі Путін дав зрозуміти, що буде терпляче, але невблаганно добиватися своїх стратегічних цілей за рахунок Києва”, – зазначає фахівець.

“Північний потік-2” невпинно рухається до завершення

Зупинити Росію на цьому шляху Заходу поки що не вдається, каже Мід.

За його словами, чіткої стратегії у відповідь на агресію Кремля щодо сусідів і досі немає, санкції так і не змусили Путіна змінити політику, а відсутність єдності з боку західних країн дала Кремлю змогу вільно просувати свої інтереси за кордоном – від Близького Сходу до М’янми – і тим самим також посилювати свої позиції всередині країни.

Час на боці Путіна?

Втім, у цих процесах Путіну доводиться долати чимало перешкод. Наприклад, стан економіки не дозволяє Москві йти на надто ризиковані кроки.

До того ж президенту досі не вдалося створити в Росії політичну організацію, яка б давала йому стільки ж контролю, скільки Комуністична партія Китаю дає Сі Цзіньпіню.

І хоча у зовнішній політиці російський президент почувається наче “гігант серед гномів”, Україна йому і досі не піддається, зазначає автор.

“Російських військ досі немає в Києві не через українську армію і не через дедалі менший авторитет Заходу. Причина полягає в тому, що Путін розуміє, що росіяни не схвалять жертви, на які доведеться йти, а хитка російська економіка не витримає затрат”, – пише Мід.

У своїй статті Путін натякає, що якщо Україна припинить співпрацювати з Заходом і натомість знов стане дружньою до Москви, Росія прийме її і не вимагатиме формального об’єднання. Час, цілком можливо, грає на руку Кремлю, наголошує автор.

Він каже, що Україна поки що не демонструє достатніх ознак перемоги над корупцією та стагнацією, які тримають її слабкою і бідною.

Натомість Євросоюз продовжує трусити, західний світовий порядок і надалі підривається, а дедалі сильніше суперництво між Вашингтоном і Пекіном не тільки відволікає Сполучені Штати, але і ослабляє їхні позиції щодо Росії.

“Якщо ці тенденції триватимуть, багато що у світі зміниться, і зокрема це може бути і політичний баланс між проросійськими і антиросійськими силами в Україні”, – констатує Мід.

Поділитися у соцмережах

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *