Рада запустила судову реформу Зеленського. Чому це важливо і чи є “зрада”

Верховна Рада схвалила перший етап судової реформи, якої багато місяців вимагали від української влади громадськість та міжнародні партнери, в тому числі МВФ. Парламент врахував заклики, які звучали в останні місяці, та визначив ключову роль міжнародних експертів у доборі суддів.

За законопроєкт 3711-д проголосували 293 депутати.

Ключове значення документа в тому, що він запроваджує нову процедуру відбору Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) – це головний орган, який займається добором й оцінюванням суддів та рекомендує їх до призначення на посаду.

Відповідно до закону, добором кандидатів у члени ВККС, які мають відповідати всім критеріям доброчесності, буде займатися Конкурсна комісія з питань доброчесності.

Три з шести членів цієї комісії під час першого формування ВККС будуть міжнародними експертами. І без їхньої згоди жоден кандидат не зможе пройти.

Коли комісія затвердить перелік гідних кандидатів, остаточний склад ВККС з 16 членів буде призначати Вища рада правосуддя (ВРП) з числа запропонованих.

Бій за міжнародних експертів

Головна дискусія розгорнулася довкола кількох ключових правок щодо ролі міжнародних експертів у доборі, які мали б забезпечити неупереджений добір найкращих кандидатів до ВККС.

У першій редакції закон не влаштовував міжнародну спільноту, в тому числі Венеційську комісію та МВФ. Документ також критикували окремі експерти як такий, що не вирішить проблеми судової системи України.

Перша версія законопроєкту передбачала, що добір кандидатів буде здійснюватися простою більшістю комісії, в якій має бути щонайменше два з трьох голосів міжнародних експертів.

В остаточній версії парламент погодився підтримати правку 453. Вона передбачає, що кандидат пройде у фінал конкурсу, навіть якщо набере лише половину голосів комісії – 3 голоси. Але на його боці мають бути двоє міжнародних експертів.

Таким чином під час формування першого складу ВККС міжнародні експерти по суті матимуть вирішальний голос і зможуть заветувати будь-якого кандидата, який, на їхню думку, буде недостойним увійти до складу ВККС.

На цьому наполягали активісти, які вказували, що саме вирішальна роль міжнародних експертів під час відбору суддів антикорупційного суду дозволила сформувати незалежний орган.

Увага була прикута також до інших правок, які мали б знизити залежність конкурсу від Вищої ради правосуддя (ВРП), нинішній склад якої у ЗМІ неодноразово піддавали критиці.

Правки передбачали, що конкурсна комісія має відібрати рівно 16 кандидатів і ВРП не матиме вибору, окрім як призначити обранців членами ВККС.

Але Рада їх не підтримала, тож комісія з міжнародними експертами обиратиме 32 фіналісти конкурсу, з яких ВРП обиратиме та призначатиме 16 членів ВККС на свій розсуд.

“Шкода, але не смертельно”, – прокоментував у Facebook це рішення Ради експерт з судової реформи, голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков.

Водночас правку про посилення ролі міжнародних експертів у доборі майбутніх членів ВККС він назвав “ключовою”.

Критика старої схеми

За кілька місяців підготовки законопроєкт кілька разів переписували під тиском західних партнерів і громадськості, які вимагали більш рішучої реформи і гарантій доброчесності членів ВККС, які в майбутньому добиратимуть нових суддів.

Критика стосувалася також того, що формувати нову ВККС буде тією чи іншою мірою старий склад ВРП, яку ще не реформували.

“Склад Вищої ради правосуддя має бути переглянутий до того, як йому довірять призначення ВККС. Це обов’язкова умова, інакше судова реформа буде приречена”, — заявляв у червні глава Венеційської комісії Джанні Букіккіо.

Венеційська комісія неодноразово закликала українську владу до повноцінної судової реформи

У фракції “Слуга народу” запевнили, що ВРП також реформують, але пізніше. Мовляв, зважаючи на кадровий голод в суддівському корпусі, важливо спершу сформувати ВККС.

“Якщо іти за моделлю, що тільки після цього (реформи ВРП – ред.) має ВРП формувати склад ВККС, то ми з вами не побачимо нових суддів півтора року”, – заявляв голова комітету Ради з питань правової політики Андрій Костін.

Поділитися у соцмережах

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *