МВФ дав гроші. Що має зробити Київ

“Пігулки” від МВФ можуть бути як корисними, так і гіркими

Після того, як МВФ вирішив надати Києву ще одну позику, сторони оприлюднили документи з оцінкою того, що відбувалося в Україні за півтора року нинішньої програми співпраці, і що уряд зобов’язався зробити до завершення програми, яку подовжили до червня 2022.

Транш у майже 700 млн доларів, про виділення якого стало відомо напередодні, є лише другим за час дії програми.

Перший – на понад 2 млрд доларів – отримали ще у червні 2020, одразу після початку програми.

З того часу, як йдеться в оцінці МВФ, процес переговорів гальмувався та ускладнювався тим, що Київ вчасно не виконував погоджені у Меморандумі зобов’язання, реформи пробуксовували, а інколи й траплялися сюрпризи на кшталт рішення КС про неконституційність кримінального покарання чиновників за брехню у деклараціях.

Станом на зараз із попередніх дев’яти основних обіцянок не виконані дві. Проте життя за півтора року внесло корективи, і у програмі співпраці з’явилися нові акценти.

Енергетика

У звіті багато уваги зосереджено на енергетиці.

“Поєднання повільного прогресу у структурних реформах, слабке управління великими державними корпораціями у секторі, рекордне зростання цін на газ” створили фіскальні ризики в енергетиці (читай – уже тиснуть на бюджет), вважають в МВФ.

Високі ціни на газ, а відтак, і на тепло, змусили уряд не лише збільшувати видатки на субсидії, щоб підтримати тих, хто не може платити ринкові ціни.

Те, що тарифи на тепло цієї зими не зростатимуть, як обіцяє влада, обернеться більшими видатками з бюджету

Щоб уникнути підвищення тарифів на опалення і гарячу воду, вже до кінця року уряд спрямує на підтримку комунальних теплопостачальних компаній 1 млрд грн. Ще 11,4 млрд грн будуть виділені у бюджеті на 2022 рік.

Але і цього недостатньо, аби перекрити різницю між ринковими цінами та незмінними тарифами. Тож підтримувати комунальних тепловиків потрібно буде і з місцевих бюджетів.

Фінансова підтримка знадобиться також і державному “Нафтогазу”, який запропонував певну частину свого ресурсу тепловикам за фіксованою ціною. У МВФ закликають не приховувати ці видатки, а прозоро фінансувати через прямі трансферти з бюджету.

Особливих змін до кінця опалювального сезону не буде, але після нього уряд має гарантувати, що ринкові ціни на газ повністю враховані у тарифах на тепло, а ціни на газ для населення не обмежують штучними “граничними цінами”, як це було на початку 2021.

“Зобов’язуємося не відновлювати встановлення граничних цін на газ для населення… Тарифи на тепло, які визначають місцеві органи влади, будуть переглянуті, і повністю враховуватимуть як ринкові ціни на газ, так і інші витрати (включно із капітальними) станом на жовтень 2021. Будь-які відхилення від собівартості через зростання цін на газ будуть покриті через повні та прозорі субсидії із державного або відповідного місцевого бюджетів”, – йдеться у листі до керівниці МВФ Крісталіни Георгієвої за підписом українського президента, прем’єра, міністра фінансів та голови НБУ.

До кінця березня процедура зміни постачальника газу має бути ще більш спрощена, а споживачі повинні мати доступ до загальної бази постачальників та цінових пропозицій.

МВФ закликає український уряд нарешті задіяти антимонопольне законодавство і забезпечити реальне розділення постачання від збуту газу у всіх регіонах.

Від травня 2022 року дочка “Нафтогазу” “Укргазвидобування” має вийти на відкритий ринок із 40-50% свого видобутку, щоб до цього газу отримали доступ усі учасники ринку.

Уряд зобов’язується вирішити проблему із боргами перед виробниками “зеленої енергії” за рахунок підняття тарифів на передачу струму. За 2020-2021 цей борг виріс до близько 30 млрд грн.

Щоб не утворювати нових боргів, “Енергоатому”, який нині виконує в електроенергетиці приблизно такі ж функції, як “Нафтогаз” на ринку газу, дозволять продавати свою електроенергію за ринковими цінами.

Паралельно, вважають у МВФ, треба посилювати управління “Енергоатомом”. Там очікують корпоратизації компанії за законом, що мають схвалити вже у грудні цього року. А до травня 2022 в компанії вже має бути своя незалежна наглядова рада.

НБУ, незалежність та інфляція

В МВФ уважно стежать за кадровими змінами в НБУ

Багато уваги у також приділено Нацбанку та збереженню його незалежності.

В МВФ схвалюють зміни до закону про НБУ, які посилюють цю незалежність, проте наголошують на важливості виконувати цей закон, а ще звертають увагу на “важливі кадрові зміни на вищому рівні НБУ, що створили операційні ризики”.

Нагадують, що саме від незалежності Нацбанку залежить, що буде із економічною та фінансовою стабільністю в країні.

Тепер перед банком стоїть завдання приборкати інфляцію, яка через зростання цін на світових ринках – особливо на енергоносії та харчі, та непоганий внутрішній попит перевищила 10%.

Бюджет і державні фінанси

В МВФ поки що задоволені проєктом бюджету на 2022 рік. Але хочуть подивитися, чим уряд його наповнить

В МВФ поки що позитивно оцінюють поданий урядом проєкт бюджету на 2022 рік.

Особливо схвалюють те, що його дефіцит, тобто перевищення видатків над доходами, не повинен перевищити 3,5%.

Але там також нагадують, що для “розширення фінансових можливостей” уряд планував провести через парламент зміни до Податкового кодексу, які дали б додаткові доходи на 0,5% українського ВВП – близько 30 млрд грн. Ще перед літніми канікулами депутати ухвалили цей проєкт у першому читанні. До другого читання до закону подали понад 11 тисяч поправок, його розгляд в парламенті багато разів відкладали, врешті вирішили перенести розгляд.

Український бізнес негативно сприймає цей законопроєкт, вважаючи, що він посилить податковий тиск на підприємців.

Традиційно МВФ також нагадує українському уряду і про податкові лазівки у спрощеній системі оподаткування. Тож подальшого відтермінування із запровадженням касових апаратів для ФОП чи якихось інших поступок у цьому напрямку не варто очікувати.

У МВФ кажуть про “змішані” враження від того, що Київ нарешті ліквідував податкову поліцію і створив бюро економічної безпеки. “Воно ще не почало працювати і є ризик перетікання старих кадрів у нову структуру”, – йдеться у звіті про співпрацю.

“Маячки” на до Нового року і після

“Проблеми із верховенством права є серед головних перешкод для бізнес-клімату (в Україні)”, – нагадують в МВФ і перелічують низку кроків, які зробили б судову систему сильнішою, а суддів – чеснішими.

Фонд налаштований стежити, як втілюватимуться зміни до закону про Вищу раду правосуддя, зокрема, як запрацює Етична рада. Цей “маячок” має спрацювати до квітня 2022.

Домовленості з МВФ також передбачають, що до кінця грудня цього року уряд має оприлюднити звіт про використання фонду боротьби з коронавірусом, який існував в Україні у 2020 році.

Спочатку публікація звіту мала бути у березні, але її відтермінували. Поки що відомо про те, як витратили 44,5 млрд грн із загальної суми у 66,5 млрд грн, як і те, що значна частка коштів із фонду пішла на будівництво доріг.

Кошти з ковідного фонду пішли на “медицину та соціальну підтримку, а також на державні інвестиції у дороги, аби створити робочі місця та компенсувати слабку активність у приватному секторі”, – пояснюють в українській частині звіту.

Ризики на майбутнє

Серед ризиків на майбутнє у документах згадують:

  • поширення заразнішого штаму Дельта при низьких рівнях вакцинації в Україні,
  • загострення конфлікту на сході України,
  • погіршення стану світової економіки і торгівлі,
  • високі ціни на газ, які посилюють інфляцію та заважають економічному відновленню після пандемії.

Серед найближчих ризиків у МВФ також згадують про рішення британського суду щодо 3 млрд “боргу Януковича” за випущені Росією євробонди. Це рішення має бути до кінця цього року.

Йдеться також і про початок роботи газогону “Північний потік-2”, що, за оцінками МВФ, призведе до зменшення доходів України від транзиту газу до 1,2 млрд доларів до 2024 року.

“Україна отримувала близько 2,5 млрд доларів щороку від того, що її трубопроводами користувався “Газпром”. У 2021 році плата за транзит, як очікують, буде на 40% меншою. Коли запрацює “Північний потік-2″, транзит газу через Україну може зменшитися ще більше, а її доходи скоротяться до 1,2 млрд доларів на рік”, – нагадують в МВФ.

Там також не виключають, що запуск “Північного потоку-2” “може посилити вразливість енергетичної системи України.

Поділитися у соцмережах

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *